У першому півріччі 2019 року кількість підроблених банкнот гривні знизилася на чверть

Національний банк констатує зниження кількості підроблених банкнот національної валюти за підсумками першого півріччя 2019 року. Так, кількість та сума підроблення банкнот гривні за перше півріччя 2019 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2018 року, знизилися на 26% та 20% відповідно.

Тож загалом кількість підроблених банкнот національної валюти є стабільно низькою.

Традиційно більшість (99%) вилучених з обігу у першому півріччі 2019 року підроблених банкнот гривні припадала на банкноти чотирьох номіналів:

  • 500 грн (50% від загальної кількості вилучених підробок);
  • 100 грн (24%);
  • 200 грн (14%);
  • 50 грн (11%).

Інші вилучені з обігу підроблені банкноти номіналами від 1 до 20 гривень становили лише 1%.

Найчастіше виявлені підроблені банкноти збувалися через каси закладів швидкого харчування, торгівлі та автозаправних станцій.

Більшість вилучених підроблених банкнот виготовлено за допомогою струменевих принтерів – 93%. Підробки, що виготовлені лазерними принтерами та за допомогою кольорових копіювальних апаратів, становили 6%, поліграфічним способом – 1%.

Тож уважне ставлення до підозрілих банкнот дає можливість одразу відрізнити підробку від справжньої банкноти, оскільки зображення на більшості підробок сформоване кольоровими крапками.

Водночас Національний банк інформує, що у серпні цього року зафіксоване збільшення вилучення з обігу підроблених банкнот номіналом 500 гривень зразка 2006 року, виготовлених струменевим друком з імітацією ультрафіолетового захисту.

Йдеться, зокрема, про вилучення близько 60 банкнот, що збувалися у касах автозаправних станцій у різних регіонах країни (м. Київ та Київська, Закарпатська, Волинська, Черкаська, Житомирська області).

При неуважному візуальному та тактильному контролі елементів захисту банкноти без використання спеціальних детекторів, що дозволяють перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному промінні, такі підробки можуть становити потенційну небезпеку.

Тож Національний банк закликає громадян, а також касових працівників банків та працівників торгівельних установ, які працюють з готівкою, не забувати про основні елементи захисту банкнот гривні та способи перевірки їхньої справжності.

Головне, що слід пам’ятати, – у разі сумнівів щодо справжності банкнот потрібно не поспішаючи перевірити декілька захисних елементів.

Довідково

Наявні на банкнотах гривні елементи захисту дозволяють дають можливість гарантовано виявляти підроблені грошові знаки не лише за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру, але й як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів.

Так, справжність банкноти перевіряється у таки способи.

1. На дотик перевіряється банкнотний папір і рельєфність окремих зображень з лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку.

2. Проти світла:

  • водяні знаки (багатотоновий водяний знак – зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака національної грошової одиниці України – гривні);
  • наскрізний елемент (суміщене зображення) – зображення, що виконані в одному місці з лицьового та зворотного боків банкноти і суміщаються або доповнюють одне одного при розгляданні проти світла;
  • повністю занурена в товщу паперу захисна стрічка, на якій за допомогою збільшувального скла можна побачити зображення у прямому та перевернутому вигляді цифрового позначення номіналу та елемент малого Державного Герба України.

3. При зміні кута нахилу банкноти:

  • зображення, що виконані оптично-змінними фарбами, які змінюють колір при розгляданні банкноти під різними кутами зору (на банкнотах середніх та високих номіналів зразка 2003-2007 років та банкноті номіналом 20 гривень зразка 2018 року) і мають кінетичний ефект (на банкнотах номіналом 100 гривень зразка 2014 року та 500 гривень зразка 2015 року);
  • “віконна” (частково введена в товщу паперу) полімерна захисна стрічка відповідного кольору (на банкнотах номіналом 100 гривень зразка 2014 року – темно-сірий, номіналом 500 гривень зразка 2015 року – коричневий), містить зображення номіналу банкноти та графічного знака гривні і має яскраво виражений кінетичний ефект (при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки);
  • латентне зображення цифрового позначення номіналу, що видиме при розгляданн банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом (темні на світлому фоні при розгляданні банкноти з довгої сторони, світлі та темному  фоні – з короткої сторони).

4. При збільшенні (у разі наявності збільшуваного скла) – наявність та якість надрукованих мікротекстів, наявність рельєфу фарби (портрет, знак для людей з послабленим зором тощо).